Сайт кафедри екології та охорони довкілля ОНУ

Магістри ТЗНС

Навчальна дисципліна «Методи нелінійної динаміки та аналізу систем навколишнього середовища» належить до професійно - орієнтованого циклу підготовки фахівців рівня вищої освіти «магістр» за спеціальністю «Технології захисту навколишнього середовища».

Дисципліна спрямована на формування у студентів системи знань про сучасні процеси, які відбуваються у довкіллі і параметризуються за допомогою методів теорії нерівноважних та нелінійних процесів.

Курс призначається для магистрів 2 року спеціальності ТЗНС. Окремі розділи фізики 3

Задачі курсу: дати основні уявлення про сучасні методи статистичної фізики та методи їх використанні в задачах опису стану та кінетики процесів які відбуваються у навколишньому середовищі.

Компетенції, які стосуються дисципліни "Окремі розділи фізики":

Мета дисципліни полягає у формуванні у студентів знань інженерних принципів захисту об’єктів навколишнього середовища, здатності застосовувати адекватні до умов галузі сучасні технології захисту екосистем. Програма дисципліни переслідує мету підготовки фахівців, що уміють грамотно і чітко вирішувати практичні і теоретичні важливі екологічні задачі.

Задачі курсу: засвоєння знань інженерних принципів захисту об’єктів навколишнього середовища, знань методів діагностики екологічно-небезпечних зовнішніх збурень, придбання навичок використання приладів для фізичних вимірювань параметрів навколишнього середовища, про наукові підходи до ліквідації наслідків забруднення довкілля, до організації безпечної життєдіяльності людей в умовах підвищеного екологічного ризику.

Основна мета дисципліни «Сучасні методи моделювання та чисельне моделювання фізичних процесів у навколишньому середовищі» – сформувати уявлення про фізичні концепції в моделюванні процесів у довкіллі, фізичні концепції у довкіллі в екології та елементи фізичного базису, що використовується в моделюванні оточуючого середовища у напрямку використання отриманих раніше фундаментальних знань для вирішення конкретних наукових або практичних проблем, вивчення наведених моделей за допомогою методів диференціальних рівнянь, та на їх основі - навчання студентів початковому мінімуму класичних засобів і прийомів математичної фізики, у застосуванні до виділених проблем довкілля.

Метою дисципліни є поглиблене вивчення основних принципів та норм радіаційної безпеки, методів захисту від іонізуючого випромінювання, санітарних правил поводження з радіоактивними речовинами; надання студентам глибокого розуміння методів та навиків проведення деяких ядерно-фізичних, зокрема, спектрометричних вимірів, теоретичних методів щодо інтерпретації експериментальних даних і, зокрема, інтерпретації спектрів іонізуючого випромінювання. Програма дисципліни переслідує мету підготовки фахівців, що уміють  грамотно і чітко вирішувати  практичні і теоретичні важливі радіоекологічні задачі. Студент повинен оволодіти знаннями нормування та організації радіаційної бепеки, придбати практичні навики з контролю та забеспеченню радіаційної безпеки.

Дисципліна базується на досягненнях фундаментальних наук  до моделювання та оцінки зовнішнього впливу, станів та динаміки елементів довкілля з метою застосування адекватних ефективних методів його убезпечення і є основною для формування загальнонаукових, інструментальних та професійних компетенцій магістра спеціальності 183 “Технології захисту навколишнього середовища”.

Навчальна дисципліна   «Окремі розділи фізики» є професійно орієнтованою для напряму підготовки „Технології захисту навколишнього середовища”.

Дисципліна базується на фахових нормативних дисциплінах “Фізика”,“Вища математика”. Отриманні знання та вміння є необхідною базою формування сучасного наукового світогляду та засвоєння сучасних методів досліджень, як способу контролю технологічних процесів та стану речовини, які можуть знадобитися студентам - магістрантам у наступної професійної діяльності.

Дисципліна «Методи математичної і теоретичної фізики в екологічних дослідженнях» належить до професійно-практичного (професійно-орієнтованого) циклу підготовки магістрів.

Основна мета дисципліни «Методи математичної і теоретичної фізики в екологічних дослідженнях» – сформувати уявлення про фізичні концепції в моделюванні процесів у довкіллі, фізичні концепції у довкіллі в екології та елементи фізичного базису, що використовується в моделюванні оточуючого  середовища у напрямку використання отриманих раніше фундаментальних знань для вирішення конкретних наукових або практичних проблем, вивчення наведених моделей  за допомогою методів  диференціальних рівнянь, та на їх основі - навчання студентів початковому мінімуму класичних засобів і прийомів математичної фізики, у застосуванні до виділених проблем довкілля.

Дисципліна базується на загальних фундаментальних дисциплінах (загальна фізика, вища математика), а також на спеціальних курсах (радіоекологія, фізична кінетика). Теоретичною основою курсу є курс вищої математики, курс диференціальних рівнянь і курси загальної фізики та хімії, а також  відповідні спеціальні курси.

Компетенції:  КСП-11  Знання  принципів теоретичного описання властивостей систем, які складаються з великої кількості елементів, володіння типовими методами сучасної математичної фізики застосовуючи їх до розгляду типових рівнянь, які керують процесами у задачах вивчення структури та кінетики домішок у довкіллі, радіоекологічного моніторингу та ін.

Навчальна дисципліна “Технології захисту навколишнього середовища” є обов’язковою, професійно орієнтованою для спецiальності - 183 “ Технології захисту навколишнього середовища”.

Мета дисципліни “Технології захисту навколишнього середовища” полягає у формуванні у студентів знань методів та засобів захисту об’єктів навколишнього середовища, здатності застосовувати для захисту екосистем адекватні до умов галузі сучасні технології. Програма дисципліни переслідує мету підготовки фахівців, що уміють  грамотно і чітко вирішувати  практичні і теоретичні важливі екологічні задачі.

Дисципліна “Технології захисту навколишнього середовища” базується на вивченні загально-освітніх дисциплін: “Фізика”, “Хімія”  та “Біологія”,  а також ряду загальних професійних та спеціальних дисциплін бакалаврського рівня підготовки: «Загальна екологія та неоекологія» та ін.

Компетенції: КСП-01, КСП-02, КСП-03, КСП-04, КСП-08, КСП-09.

Навчальна дисципліна “Радіаційний моніторинг” є вибірковою, професійно орієнтованою для спецiальності – 183  “Технологии захисту навколишнього середовища”.

Метою дисципліни є поглиблене вивчення основ радіаційного моніторингу навколишнього середовища, надання  уявлень про методи сучасного радіаційного моніторингу та особливості його проведення.

Задача дисципліни – сформувати знання та вміння та їх використання у подальшій професійній діяльності.

Отриманні знання та вміння знадобляться студентам, насамперед, під час підготовки та захисту дипломних робіт,  і є необхідною базою для наступної професійної діяльності спеціалістів з радіоекології.

Робочою програмою передбачені 30 год. лекцій,  30 год. лабораторних та 60 годин самостійної роботи студентів.

         Дисципліна базується на досягненнях фундаментальних наук  до моделювання та оцінки зовнішнього впливу, станів та динаміки елементів довкілля з метою застосування ефективних методів його убезпечення.

         У результаті засвоєння дисципліни студенти повинні

знати: методи, об’єкти та принципи радіаційного моніторингу, нормативно-правову базу в області радіаційного моніторингу;

уміти: застосовувати отримані знання  для проведення основних етапів радіаційного моніторингу.

Навчальна дисципліна “Спеціальні розділи радіоукології” є обов’язковою, професійно орієнтованою для спецiальності - 183  «Технології захисту навколишнього середовища» .

Мета дисципліни “Спеціальні розділи радіоукології” полягає у формуванні у студентів загального уявлення про закономірності міграції радіонуклідів в біосфері та про вплив іонізуючого випромінюванні на біосистеми надорганізменого рівня організації. Програма дисципліни переслідує мету підготовки фахівців, що уміють  грамотно і чітко вирішувати  практичні і теоретичні важливі радіоекологічні задачі.

Задачі курсу: засвоєння знань та формування уявлень про розподіл та шляхи міграції радіонуклідів в екосистемах та її складових елементах; про наслідки для біологічних систем надорганізменного рівня організації радіоактивного забруднення; про механізми самоочищення екосистем від радіоактивного забруднення, про наукові підходи до ліквідації наслідків радіоактивного забруднення довкілля, до організації безпечної життєдіяльності  людей в умовах  підвищеного радіаційного ризику.